Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком.
Жерля́нка, -ки, ж. Родъ маленькой рыбки. Ум. жерлян́очка. Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу.
Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл.
1) Обмазать (во множествѣ).
2) Испачкать (во множествѣ).
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати.
1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої....
Цвяшок, -шка, м. Ум. отъ цвях.