Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова?
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Пробунок, -нку, м. Проба. Котками закачав ріллю на пробунок.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
