Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій.
Видюх, -ха, м., видюха, -хи, ж. — мак. = видюк.
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Зашпига́ти, -га́ю, -єш, гл. Заколоть.
Кожушанка, -ки, ж.
1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті.
Перепалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перепалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Пережигаться, пережечься.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою.
