Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоростявіти

Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРОСТЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРОСТЯВІТИ"
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2)розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Кно́рос, -са, м. Кабаній самецъ, не кладеный. Шух. I. 212.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Папортиняк, -ка, м. Порода насѣкомаго, живущаго на папоротникѣ. Вх. Лем. 446.
Поливайка, -ки, ж. Лейка для поливки. Лохв. и Нѣжин. у.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Посада, -ди, ж. Должность, мѣсто.  
Справник, -ка, м. Исправникъ. Хата, 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРОСТЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.