Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоряти

Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЯТИ"
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.