Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлазити

Позлазити, -зимо, -зите, гл. 1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Левиц. І. 90. Брати позлазили з дуба. Драг. 340. 2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм. Драг. 340.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛАЗИТИ"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Джя́воронок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Застаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.
Касувати, -сую, -єш, гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу? Камен. у.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Уставити Cм. уставляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.