Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позливати

Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИВАТИ"
Нам'я́ти Cм. наминати.
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5)на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Оберега, -ги, ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. КС. 1884. І. 32. Зеленою китайкою ручиці покрив. Чуб. V. 776. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Чуб. VII. 402, 403. Рудч. Чп. 250. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує. Мнж. 132.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.