Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. А сестриця-попрятниця.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж.
Протеребок, -бка, м. = протереб.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
