Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позвіювати

Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВІЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВІЮВАТИ"
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Відпитати Cм. відпитувати.
Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Пестуватися, -туюся, -єшся, гл. Ласкать другъ друга. І ввесь день на тому пройшов, що все вони пестувалися. Кв.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе. Черк. у.
Спограти, -раю, -єш, гл. 1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ. 2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВІЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.