Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позв'язувати

Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВ'ЯЗУВАТИ"
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Довгоше́рстий, -а, -е. Длинношерстный.
Копійка, -ки, ж. 1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном. 2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. 29. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу. МВ.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Привчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв. Левиц. І. 319.
Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Чуб. І. 181. Брат сестри не спізнав. Чуб. V. 918.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.