Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Зага́та, -ти, ж. 1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. 3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Пожать (во множествѣ).
2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється.
Прийматися, -маюся, -єшся, сов. в. прийнятися, приня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ.
