Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чкурнути

Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧКУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧКУРНУТИ"
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться. Вх. Лем. 443.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований. К. ЧР. 37.  
Поставник, -ка, м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку! Грин. 1. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧКУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.