Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забубнити

Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Добазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Доторговаться да базарѣ до чего.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Мет. 85. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові. Єв. Мр. ІІІ. 5.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.