Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забубнити

Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Гу́сівки, -вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. І. 38.
Жовткови́на, -ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини? К. Досв. 13.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки. Ном. стр. 284, № 1509.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Поткнутися Cм. потикатися.
Скелистий, -а, -е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі. Левиц. І. 217.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.