Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкати

Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАТИ"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа. Ном. № 13065; Мнж. 124, 92.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.