Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis.
Отчизна, -ни, ж.
1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади.
2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла.
Сирено нар. = сиряно. Сирено, масляно — корова ожеребилась.
Упиряка, -ки, м.
1) Ув. отъ упирь.
2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
