Вередун, -на, м. = вередій. Ум. вередунець, вередунчик.
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти.
2) О скотѣ: раскормить.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку.
Сюрчання, -ня, с.
1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників.
2) Жужжаніе (веретена).
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Не йде на шлунок, та й годі. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце.
