Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ.
Тріпнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тряхнуться, встряхнуться. Нехай наші коні на чистому полі тріпнуться і враз заіржать.
