Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку.
Ласий I, -а, -е. О масти: чорный или рыжій съ бѣлымъ брюхомъ или грудью. Cм. підласий.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати.
Сіль, со́ли, ж.
1) Соль. Оце чвертку соли купив. Хліба-соли вживати.
2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? Нехай і так, нехай я гріх сподіяв.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
