Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отік

Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТІК"
А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. бадічка, бадічко.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus. Вх. Лем. 408.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Спочин, -ну, м. = спочив.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.