Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre.  Ум. бодачок.                        
                        
                                                
                          Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.                        
                        
                                                
                          Кумин, -а́, -е́	Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі.  Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.                         
                        
                                                
                          Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ).                         
                        
                                                
                          Пахання, -ня, с. Нюханіе. Ум. паханнячко. Барвіночок да для дівочок, рутка да м'ятка для паханнячка.                         
                        
                                                
                          
	Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття.  Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття.  Сього року поліття на ваш огород.  Не на всяке літо добре поліття.  Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
                        
                        
                                                
                          Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          
	Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу.. Про його потребу я дав йому.  Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує.  2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
                        
                        
                                                
                          Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений.                         
                        
                                                
                          
	Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота.