Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю.
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки.
Обклеїти Cм. обклеювати.
Одмінча, -чати, с. = відмінча.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.
Червонявий, червонястий, -а, -е. Красноватый. Одлиск червонястий майнув по білих стінах.
