Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Відклінщина, -ни, ж. Прощальный пиръ: а) по случаю выхода ученика отъ мастера-кобзаря; б) по окончанія свадебных празднествъ (въ субботу).
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.
