Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оначити

Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. Желех. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ. Вх. Зн. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНАЧИТИ"
Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Вх. Лем. 459. Cм. рама 3.
Стригавка, -ки, ж. Трясина. Вх. Зн. 67.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує. Посл.  
Тарпан, -на, м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.