Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оначити

Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. Желех. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ. Вх. Зн. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНАЧИТИ"
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Кв. II. 232. Промов мені слово, о любезний сину. Чуб. III. 16.
Одівання, -ня, с. = одягання. Ум. одіва́ннячко. Грин. III. 441.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі. Ном. № 12960.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.