Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оніміти

Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Вибовтати, -ся. Cм. вибовтувати, -ся.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Замогти́ Cм. замогати.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник. Kolb. І. 70.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль. Вх. Уг. 252.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.