Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оніміти

Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Берце, -ця, с. 1) = берца 1 = бер = кладка. Желех. 2) = орчик. Вх. Лем. 391.
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Одноголосно нар. Единогласно.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.