Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оніміти

Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНІМІТИ"
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Єдема́н, -на и -ну, м. Родъ шелковой ткани? = єдамашок. Которії козаки, то і мужики не хотять по ролі спотикати, жовтого саф'яна каляти, чорного єдемана пилом набивати. Лукаш. 37.
Збу́джувати, -джую, -єш, сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
Криничка, -ки, ж. Ум. отъ криниця.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні. Шух. І. 211.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.