Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.
Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся.
Лахаш, -ша, м. Плохой, изорванный сапогъ? Скидай свої лахаші, бери наші камаші.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Ум. люлечка.
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі.
Ураг, -га, м. = враг.
