Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

училяпитися

Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Н. Вол. у. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИЛЯПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИЛЯПИТИСЯ"
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Мнж. 148. Сѣверо-восточный (Кубань). О. 1862. V. Кух. 37. Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. Шух. I. 154. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ). Шух. I. 95.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. К. (Правда, 1868, стр. 53). 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Черном. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. Мил. 95. 5) Землянка? Cм. Мкр. Г. 19 и 23. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи. Мкр. Г. 23.
Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.
Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Туроса, -си, ж. Шумъ? молва? слухъ? Не клопочись і не роби туроси. Ном. № 13541. От уже й пустила туросу. Ном. № 13833.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИЛЯПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.