Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмовкати

Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМОВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМОВКАТИ"
Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується. Стор. II. 11.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень отъ дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. 2) = Далі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Мет. 79. Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Н. п. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отець-мати по мені? Мет. 450. Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! Н. п. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Чуб. VI. 107. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. Ном. № 4777, 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. Чуб. VI. 153. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. ЗОЮР. I. 252. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. Шевч. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. К. ЧР. 23. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Охлянути Cм. охлясти.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.
Столиця, -ці, ж. 1) Столица. ЗОЮР. І. 118. Греб. 406. 2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали. Гол. І. 177. 3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМОВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.