Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмовкати

Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМОВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМОВКАТИ"
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Намоло́ти, -мелю́, -леш, гл. Намолоть, смолоть. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. Чуб. V. 433. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. АД. II. 11. У ніженьки повалилась. Чуб. V. 910. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь. ЗОЮР. І. 159.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Присісти Cм. присідати.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.
Роспросторити, -ся. Cм. роспросторювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМОВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.