Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька.
Ле́ґа, -ґи, об. = лежень. Свекор не давав невістці їсти, що леґа була.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. 2) Только сов. в. Понять, усвоить.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.
