Буцівка, -ки, ж.
1) Сортъ яблокъ.
2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ).
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка.
Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований.
2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія.
3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований.
4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла.
Надбива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. сов. в. надби́тися, надіб'ю́ся, -єшся, гл. Надбиваться, надбиться.
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
