Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Крушний, -а, -е. = крихний.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Обітре рукавом.
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад.
2) Обрызгаться грязью.
