Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Волоочок, -чка, м. = пт. волове очко. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Купецтво, -ва, с.
1) Торговля. Іде купець на купецтво. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає.
2) Купечество.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують.
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Напасник на культурних людей Острянин.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець.
Пристояти, -того, -їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Трохи пристояв, поки він вийшов.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах.
