Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понівечити

Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. К. Псал. 241. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже. Грин. III. 336.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІВЕЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІВЕЧИТИ"
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. Млак. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського. Стор. МПр. 71.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНІВЕЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.