Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезга

Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Бурштин, -ну, м. Янтарь. Желех.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.