Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Досува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. досу́нути, -ну, -неш, гл. Додвигать, додвинуть.
Жупа́н, -на́, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ум. жупа́ник, жуп́аничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Пугутькало, -ла, м. = сич.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ).
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній.
