Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезга

Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Бетлих, -ха, м. Мусоръ, крупный соръ? Мале сміття я і сам винесу, а цього бетлиха хиба возом вивезти. Могил. Подол.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Повідгадувати, -дую, -єш, гл. Отгадать (во множествѣ). Я ваші загадим всі повідгадував, — відгадуйте тепер мої. Богод. у.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка. Н. Вол. у.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.