Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезга

Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗГА"
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Засторо́нок, -нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний. Чуб. V. 300.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Прошпити, прошпиті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.