Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межка

Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Мет. 177. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться. Ном. № 11375.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Залата́ти Cм. залатувати.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч. Левиц. І. 188.
Оселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.