Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межка

Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.
Куделитися, -люся, -лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться. Черк. у.
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами. О. 1861. І. 265; 1862. I. 79.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
ОббризькатиCм. оббризькувати.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.
Росталь, -лі, ж. Оттепель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.