Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межка

Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖКА"
Бутельковий, -а, -е. Бутылочный.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого). Ном. № 8545.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Седми числ. Семью.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.