Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межування

Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖУВАННЯ"
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Ґрана́товий, -а, -е = Гранатовий. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золотій оправі. Рудч. Ск. II. 113.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.
Зільжи́ти, -зку, -жиш, гл. Уменьшиться, облегчиться. Мороз капку зільжив. Вх. Лем. 420.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Кождіський, -а, -е. Кожнісенький.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Трахтування, -ня, с. = трактування.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.