Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує.
Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, — чув не раз я од учених, — ніяк не можна здовольнить. Нічого Бот гнівити, — усім Бог здовольнив.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Заслать (во множествѣ).
2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали.
