Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезинець

Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель. Желех.
Гитина, -ни, ж. 1) = гита. Сумск. у. 2) = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.