Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезинець

Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє. Федьк. І. 18.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода. Вас. 187.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.