Бо-зна = біг-зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого.
Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи.
Восьмерня, -ні, ж. Доска, получаемая при распилкѣ древесваго ствола на восемь частей.
Збри́знути, -ну, -неш, гл. Брызнуть, побрызгать. Дощик збризнув тільки раз.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада.
Поліття 2, -тя́, с.
1) = поління.
2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло.
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Проява, -ви, ж.
1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась.
2) об. Удивительный, странный человѣкъ. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку.
