Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея.
Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Кажан, -на, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Ум. кажанок.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Прокушувати, -шую, -єш, сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти.