Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш?
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Переполох, -ху, м.
1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала.
2) Нездоровье отъ перепуга. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів.
3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. Я так і прикипів до землі.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.
