Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переминати

Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл. 1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає. Кв. 2) Пережевывать, пережевать. 3)кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх. Мир. Пов. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМИНАТИ"
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки. Черном.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.  
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе. Ком. II. 48.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив. Ном. № 12179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.