Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя.
Вишнябати, -баю, -єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить.
Заї́зд, -ду, м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді.
Надмолоти́ти Cм. надмолочувати.
Наставляти 2, -вляю, -єш, гл. Тоже, что и наставити 1, 2, 3, 4, но только въ приложеніи ко многимъ предметамъ, лицамъ. Наставляв копок, як на небі зірок. Наставляла повну хату, що ніде й ступнути. Яких у нас наставляли владик!
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними.
2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії.
3) = ситий 3. Земля ситна.
4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш.
5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина.
Улаштувати, -тую, -єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
