Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмига

Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж. 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. у. 3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. Вх. Пч. II. 16. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. Мкр. Н. 14. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака. Ном. № 5091.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМИГА"
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Відклінщина, -ни, ж. Прощальный пиръ: а) по случаю выхода ученика отъ мастера-кобзаря; б) по окончанія свадебных празднествъ (въ субботу). Чуб. IV. 580.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін). Драг. 51.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Ма́мчин, -на, -не..1) маминъ. 2) Мамкинъ
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.