Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. 2) = верховодка.
Ґо́тур 1, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus.
Даша́, -ші́, ж. Большое рядно (Cм.).
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій.
2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл.
1) = цокати, цокнути.
2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі.
