Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кептар

Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. кепта́рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕПТАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕПТАР"
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Реж, -жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕПТАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.