Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать.
Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Долина глибока, а могила висока. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Тяжко нар.
1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти.
2) Очень. Тяжко боюсь матері. Тяжко поганий. Тяжко заплакав. Тяжко зажурився. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. На серці тяженько.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка.
