Гуньба́, -би́, ж. Раст. Melilotus coerulea Lam. Cм. Буркун.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Потуркати, -каю, -єш, гл.
1) Поворковать.
2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок.
Сотворяти, -ря́ю, -єш, сов. в. сотвори́ти, -рю́, -риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.
