Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керунок

Керунок, -нку, м. Направленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Брез пред. 1) = через. Ішов єм брез сіни. Гол. ІІІ. 407. 2) Безъ. Вх. Лем. 394.
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Намере́жувати, -жую, -єш, сов. в. намере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Украшать, украсить рѣзьбою нѣсколько деревянныхъ вещей. 2) Дѣлать, сдѣлать сколько-нибудь вышивокъ — мережок.
Проходити 2, -джу, -диш, гл. Проходить, потратить время на хожденіе. Хотіла було сваритися на дочку, чого довго проходила. Кв.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.