Бідота, -ти, ж.
1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті
2) = біднота 2.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. А сам пішов до кумоньки. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати.
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Вже сонце небавом кончає путь.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. З гори покотились (відра) та й сами побились. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця.
2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились?
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Пху! меж. Тьфу!
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину.
