Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.

Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.

Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).

Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.

Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.

Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.

Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму. Г. Барв. 29.

Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.

Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.