Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нововірний

Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРНИЙ"
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ. Рк. Левиц.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Сумир, -ру, м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Ном. № 3276. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш. Н. Вол. у.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.