Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Дирзи́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ Раст. дирзи. Ум. Дирзи́нка. дирзи́нонька.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины.
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
Способити, -блю, -биш, гл. — кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L.
