Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігумен

Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕН"
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя. Мнж. 56.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Придивитися Cм. придивлятися.
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Тарган, -на, м. 1) Тараканъ, Blatta. Вх. Зн. І. 5. Та й хороша: як тарган у сметану впав. Кобел. у. 2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. КС. 1898. VII. 43. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГУМЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.