Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігрець

Ігрець, -ця, м. 1) = грець 1. 2) Вихрь. Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. І. 74.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРЕЦЬ"
Бойківський, -а, -е. Къ бойку относящійся, ему принадлежащій. Желех.
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Глумуватися, -муюся, -єшся, гл. = глумувати. Не по божому.... так глумуватися з сироти. Г. Барв. 476.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Упасти 2 Cм. упасати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.