Вишукати Cм. вишукувати.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Завинив я йому тридцять карбованців. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила?
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Служенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ слуга.
2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку.
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
